Раніше Чарльз Дарвін, автор теорії еволюції, глибоко цікавився первоцвітом весняним. Вивчаючи первоцвіт весняний як характерну пасовищну рослину, ми сподіваємось отримати знання не лише про цей вид, а й покращити розуміння про стан інших подібних видів. Багато з вас чули про лабораторних щурів, плодових мушок та хлібопекарські дріжджі як про зазвичай досліджувані модельні організми. У наших дослідженнях первоцвіт весняний служить як майже зразковий вид.

Колективно зібрана інформація про первоцвіт весняний допомагає отримати уявлення про його стан та стан інших пасовищних рослин. За допомогою цієї інформації ми можемо оцінити вплив змін ландшафту на деякі важливі аспекти біорізноманіття. Зокрема, первоцвіт весняний може вказувати на те, чи розвиваються біотопи, на яких вони виростають, чи деградують.

Первоцвіт весняний є різностовбчатим видом – це означає, що різні окремі рослини мають два різні типи квіток. Давайте називати ці різні типи S-морфами (короткостовпчиковими) та L-морфами (довгостовчиковими). Дивлячись на S-морфу зверху, ви легко можете помітити п’ять пиляків, тоді як у L-морфи зовні видно лише одну приймочку (подивіться на зображення). S-морфа представляє версію морфи з коротким стовпчиком, що вказує на короткий жіночий репродуктивний орган (маточку), захований у віночку, і довшими чоловічими репродуктивними органами (тичинками), видимими зверху. L-морфа представляє собою морфу з довгим стовпчиком та відповідно з довгим жіночим репродуктивним органом (маточкою), таким чином також видимим зовні, і коротшими чоловічими репродуктивними органами (тичинками), захованими у віночку.

                  L-морфа                                              S-морфа
L-tüüpi õis
S-tüüpi õis











Для успішного отримання потомства, первоцвіту весняному з L-морфами потрібно розсіяти свої пилкові зерна на приймочки окремих рослин, які мають квітки S-морфи. І ця система також працює і навпаки – пилок з S-морф повинний досягати поверхні приймочок квіток L-морф. Таким чином, рослина не може самозапилюватись, що запобігає генетичній депресії. Перехресне запилення між різними типами квіток ще більше сприяє обміну генетичним матеріалом і, таким чином, посилює генетичне різноманіття. Високе генетичне різноманіття є дуже важливим фактором збереження життєздатності та довготривалої стійкості рослин. Детальніше про генетичну різноманітність читайте тут. Таким чином, рослини також дбають проте з якими видами вони запилюються!

Потік пилку між цими двома різними типами квіток може забезпечуватись лише завдяки комахам-запилювачам, які виступають посередниками в цьому складному «шлюбному партнерстві». Щоб забезпечити належний стан рослини, ми також маємо забезпечити належний стан комах-запилювачів – диких бджіл та медоносних бджіл, джмелів, метеликів та інших безцінних помічників рослин.

У популяціях первоцвіту весняного кількість окремих рослин, що мають або S-морфи, або L-морфи, зазвичай однакова, тобто приблизно 50:50. Дисбаланс зменшує здатність первоцвіту весняного знаходити відповідну рослину, що перешкоджає запиленню та обміну генетичним матеріалом. Це, в свою чергу, зменшує довготривалу життєздатність рослин.

Улюблені середовища зростання первоцвіту весняного – традиційно оброблювані пасовища – стають дедалі рідкими в сучасних ландшафтах. Зникнення пасовищ стає причиною зменшення популяцій рослин, які залежать від них як від середовищ зростання. Значне зменшення популяцій первоцвіту весняного може спричинити дисбаланс у утворення S та L морф, іноді навіть до таких наслідків, що один із цих типів повністю зникає із середовища зростання. Саме такий варіант можливого зміщення балансу між L- та S-морфами, викликаний змінами в ландшафті, нам необхідно дослідити – з вашою допомогою.

Як розпізнати первоцвіт весняний?

Первоцвіт весняний (Primula veris) – весняна квітка. Це багаторічна рослина. Це означає, що така ж сама рослина зростає та цвіте на тому ж самому місці протягом багатьох років. Видами, які у деяких випадках можуть схрещуватись з первоцвітом весняним, є примула (Primula elatior) та первоцвіт звичайний (Primula vulgaris). Види примули також можуть легко гібридизуватися між собою. Під час спостереження переконайтесь, що ви знайшли первоцвіт весняний!

Як виглядає первоцвіт весняний?

Первоцвіт весняний – це трав’яниста рослина із середнім діапазоном висоти від 10 до 30 см, має зелене довгасте листя довжиною до 20 см. Одна рослина може мати декілька гілок. Первоцвіт весняний має пониклі квітки насичено-жовтого кольору дзвіночкоподібної форми з крапками помаранчевого кольору у суцвіттях від 5 до 16 квітів поряд, які зазвичай знаходяться з одного боку.

Як відрізнити первоцвіт весняний від інших подібних видів?

У порівнянні з примулою, квітки первоцвіту весняного дрібніші, вони яскраво-жовтого кольору з видимими дрібними крапками помаранчевого кольору всередині квітки. Квітки примули зазвичай більші, блідо-жовтого кольору. Квітки первоцвіту весняного мають дзвіночкоподібну форму, тоді як квітки примули більш відкриті. Примула звичайна має коротку квітконіжку та квітки вкрай блідо-жовтого або навіть білого кольору. Різні первоцвіти – це також поширені рослини, що ростуть на присадибних ділянках, які легко розповсюджуються з саду в дику природу. Вони можуть мати квітки різних кольорів, а саме фіолетового, червоного, помаранчевого та рожевого. В природі первоцвіт весняний має квітки лише яскраво-жовтого кольору.

Primula elatior                               первоцвіт звичайний (Primula                   vulgaris)

Первоцвіт весняний – один із перших вісників весни. Це залежить від регіону та погоди, але зазвичай він починає розцвітати на початку травня та цвіте два тижні. У прохолодну погоду розцвітання може також початися пізніше і тривати до середини червня. Однак у теплих регіонах цвітіння може розпочатися вже в квітні.

Де росте первоцвіт весняний?

Первоцвіт весняний досить поширений в Європі та має статус «мінімальний ризик» у Червоній книзі. Однак, через втрату середовищ зростання, це вже веде до негативних наслідків. Первоцвіт весняний віддає перевагу сухим або помірно вологим вапняним ґрунтам, які частіше зустрічаються у прибережних територіях. Однак це не означає, що первоцвіт весняний не зустрічається і на більш кислих ґрунтах. Первоцвіт весняний може зростати на традиційно оброблюваних пасовищах, парках, узліссях та узбіччях дороги. Зазвичай він віддає перевагу місцям, освітленим сонячними променями.